- причіпливий
- —————————————————————————————причі́пливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
причіпливий — див. причепливий … Український тлумачний словник
причепливий — рідко причі/пливий, а, е. 1) Надмірно вимогливий до кого , чого небудь; прискіпливий. || У якому, під час якого виявляється посилена увага до найменших дрібниць. 2) зневажл. Занадто надокучливий, набридливий. || Власт. причепі (див. причепа I 2)) … Український тлумачний словник
вимогливий — 1) (який висуває великі вимоги щодо виконання, оцінки чого н.), вибагливий, критичний, суворий, прискіпливий, причіпливий 2) (який виражає / містить вимогливість), прискіпливий, критичний 3) див. вибагливий … Словник синонімів української мови
причепливість — рідко причі/пливість, вості, ж. Властивість за знач. причепливий, причіпливий 1), 2) … Український тлумачний словник
причепливо — рідко причі/пливо. Присл. до причепливий, причіпливий 1), 2) … Український тлумачний словник
напасний — а/, е/, діал. 1) Уїдливий, причіпливий, задирливий. 2) Нав язливий … Український тлумачний словник
реп'яхуватий — а, е. 1) Який має реп яхи; з реп яхами. 2) перен. Причіпливий, колючий, як реп ях … Український тлумачний словник
нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… … Словник синонімів української мови